Канікули – це час для відпочинку та внутрішнього перезавантаження, можливість насолодитись відсутністю домашніх завдань та виконанням складних інтелектуальних вправ. Здебільшого саме від вчителя залежить успішність дитини у наступному семестрі, а вдала робота допоможе заохотити учнів до виконання нових завдань.
Як би це банально не звучало, але не всі діти розуміють, що вони вчать, та найголовніше – навіщо. Учні частіше чують щось на кшталт: «Не будеш вчитися, прибиратимеш вулиці», «Поглянь, сусід гарно вчився й тому має гарне авто», «Твоя бабуся лікар, мама – лікар, з тебе також буде гарний лікар. Династія! Як тобі пощастило!». На жаль, це все не має нічого спільного з мотивацією. У теорії мотивація – це спонукання людини до скоєння усвідомлених або неусвідомлених дій, здатність активно задовольняти свої потреби, досягати поставленої мети.
Як правильно заохотити школярів до вивчення нового матеріалу та до навчання в цілому?
1. Періодично нагадуйте назву теми, яку розглядаєте, її місце у розділі, а вже потім аналізуйте її на практичних прикладах.
Вправа «Я все знаю». На кожному уроці виділяйте декілька хвилин для формування позитивної мотивації. Сформуйте ситуацію, коли кожна дитина відчуватиме себе розумною – це додасть їй впевненості у власних силах, допоможе закріпити авторитет в учнівському колективі. Крім того, не у кожній сім’ї радіють хорошим результатам у школі, а це негативно впливає на самооцінку учня. Тому щиро вітайте його навіть з найменшою перемогою і підтримуйте у будь-яких спробах досягти успіху.
2. Комбінуйте форми роботи на уроці (робота у парах, групах, вправа «Асоціація», «Мікрофон») та використовуйте різні види уроків (роздум, рольова гра, дослідження, аукціон, звіт, пізнання істини тощо). Коли дитина активно працює та за власним бажанням долучається до освітнього процесу – це максимально ефективне опанування теми.
3. Якщо тему складно пояснити за допомогою лише одного підручника, дайте можливість учням скористатись сучасними способами опанування знань (робота з QR-кодами, інтерактивною дошкою). Акцентуйте, що e житті так само можна знаходити варіанти розв’язання проблемних питань. Головне – розуміти способи досягнення мети.
Рухова активність – це важливо! Коли ви спостерігаєте зниження уваги на уроці, відкладайте все й ініціюйте руханку, динамічну гру, кінезіологічну хвилинку, тематичну естафету. Перед початком роботи не забувайте пояснювати дітям про зв’язок фізичних та розумових процесів у тілі людини.
4. Зміна декорацій в освітньому середовищі – це ще одна можливість стимулювати учнів до пізнання нового. Йдеться не лише про тематичні стенди та плакати, а й про таблиці, формули, графіки тощо – але написані частково. Вчитель свідомо показує учням цей матеріал, але залишає простір для фантазії – щоб дітям стало цікаво й, відповідно, виникали запитання: «А що далі?», «Певно, чогось на цьому дописі не вистачає?!».
Якщо педагог заохочуватиме допитливих учнів, інші ставатимуть уважнішими та більш спостережливими, а разом з тим зростатиме й бажання дізнаватись щось нове. Перед тим, як розповісти, чого ж не вистачало у матеріалі, необхідно запитати у всіх присутніх про їхні припущення, ідеї – це стимулюватиме дітей.
5. Особливе доручення як винагорода. Стимулюйте діяльність учнів певними дорученнями: дозволяйте роздати зошити, перевірити стан підручників, наявність домашнього завдання. Нагороду за виконану роботу ви визначаєте самостійно. Створюйте здорову конкуренцію шляхом подолання освітніх труднощів: спонукайте до дій, мотивуйте до здобуття кращого результату та розширюйте можливості як нагороду. Це допоможе дітям усвідомити зв'язок між виконаним завданням та отриманим результатом.
6. Кожному приємно, коли він виконує завдання, яке йому подобається. Проведіть анкетування та створіть шкалу пріоритетних завдань для ваших учнів. Проаналізуйте, які вправи та види діяльності подобаються виконувати найбільше, що діти роблять без ініціативи, а що – навпаки. Ви одразу зрозумієте, куди потрібно рухатися: якщо діти отримують максимум задоволення від парної та групової роботи, мотивуйте їх різноманітними формами співпраці до вивчення нових тем.
Якщо спільнота полюбляє працювати над проєктами, є можливість вийти за рамки програмного матеріалу. Лідирує робота з лепбуками? Чудово! Коли учні вміють швидко встановлювати комунікацію один з одним і в класі наявні всі необхідні приладдя, є можливість кожен вивчений матеріал узагальнювати через створення лепбуків.
7. Сформулюйте спільну мету, гасло. Наприклад: «Бачу ціль, не маю перепон!» Це нагадуватиме про необхідність формування цілей загальних (для всього учнівського колективу) та персональних (які ставить перед собою кожен учень). З певною періодичністю повертайтесь до них, проговорюйте та найголовніше – будуйте траєкторію швидкого досягнення як персональної мети, так і глобальної. Такий нескладний аналіз допоможе учням розуміти себе та свою успішність на кожному з етапів спільної діяльності.
Підкреслюйте, що важливий успіх кожного зокрема, адже він впливає на загальний результат колективу. Мета кожного має бути швидкодосяжною, а спільна – довготривалою.
8. Враховуйте природні здібності й нахили дитини та використовуйте їх під час освітнього процесу. Кожен з учнів – унікальний та несхожий на інших. Педагог під час щоденної роботи з учнями може одразу назвати декілька сильних сторін у кожної дитини. Використовуйте ці знання у своїй діяльності непомітно для інших: допомагайте розкривати, самостверджуватись та вдосконалювати природні навички.
Учень, який гарно декламує вірші, залюбки погодиться вивчити необхідний матеріал першим, а дитина, яка гарно малює, без проблем проілюструє казку. Є діти, які пишуть вірші, швидко розв’язують задачі на логіку, гарно співають, займаються творчістю або певними видами спорту. Підтримуючи сильні сторони у дітей, вчитель мотивує інших до розкриття у собі певних талантів.
9. Розвивайте лідерські якості. Не кожен має до цього хист, але у кожного є право спробувати себе у ролі капітана групи чи команди. Давайте змогу кожному відчути себе головним під час виконання певних дій – й гарний результат не забариться.
Систематична робота над формуванням мотивації у здобувачів освіти – це кропітка та наполеглива робота, але ви зможете досягти суттєвих успіхів за один навчальний рік.
Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Взаємодія вчителя та батьків дитини з ООП: алгоритм співпраці
| 
